З и м а   і   В е с н а

— Насуплю я брови, — говорить зима,

— І вітер з морозом повіє:

Усе скрізь загине — рятунку нема!

Під снігом замре, заніміє.

— А я засміюся, — весна відмовля,

— І сонце пекуче засяє:

Прокинуться луки, ліси і поля,

Усе зацвіте, заспіває.