Оксамитова безодня
Так притягує до себе!
Пригадаємо сьогодні
Тих, кому скорилось небо.
На шлях я вийшла ранньою
весноюІ тихий спів несмілий заспівала,
А хто стрівався на шляху зо
мною,Того я щирим серденьком
вітала"Самій недовго збитися з путі,Та трудно з неї збитись у гурті".